Threads of War: батько й син зробили «танчики» дев'яностих, у які замуровано справжню війну, а 25% від продажів передають ЗСУ

Пам'ятаєте Battle City на «Денді» — той самий примітивний квадратний танк, що стріляв у примітивні квадратні цеглини? Здавалося б, ідея, з якої давно вичавили все можливе ще на початку дев'яностих. А тепер уявіть, що хтось узяв цей дитячий скелет і наростив на нього м'ясо: roguelite-прогресію, кооператив, редактор рівнів — і, найголовніше, справжню війну замість пікселів. Саме це зробили Андрій Костюшко та його одинадцятирічний син Аскольд. І, судячи з 97% схвальних відгуків у Steam, у них вийшло щось значно більше за ностальгійну забавку.

Гра, яку робила родина, а не студія

Threads of War (в українській версії — «Нитки війни») вийшла в Steam 14 серпня 2025 року за авторства Андрія Костюшка — директора студії Creoteam і дизайнера тактичної Football, Tactics & Glory. Але цього разу він працював не в ролі керівника студії, а в ролі батька: гру він створював разом зі своїм сином Аскольдом, якому на момент розробки було одинадцять років.

Це вже саме собою рідкість, гідна окремого абзацу. У світі, де AAA-шутери роблять команди в сотні людей, а інді-хіти — принаймні гурток однодумців, тут два співавтори розділені не лише робочими обов'язками, а й поколінням і, ймовірно, зростом за столом. Цікаво, хто з них двох наполягав на танку-полковнику, а хто — на бонусі щита.

«Танчики», яким дали мозок і серце

За основу автори взяли структуру класичної Battle City — вид згори, лабіринт із перешкод, танк проти танка. Але зберегли з неї лише те, що справді працювало, а решту переписали з нуля.

З'явився roguelite-каркас: після поразки гравець повертається на початок, проте не з порожніми руками — досвід і розблоковані бонуси лишаються з ним і формують наступну спробу. З'явилася система збору набоїв, пасивні й активні підсилення, боси з унікальними патернами атак. Кожен тип ворога отримав власну поведінку, тож комбінації супротивників на екрані щоразу складаються в нову маленьку головоломку, а не в передбачуваний тир.

Сам Андрій описав філософію бою напрочуд влучно: це гра не стільки на реакцію чи влучність, скільки на вміння правильно розставляти пріоритети. Ви бачите бонус зі щитом, який зникне за п'ять секунд, якщо не встигнути. Поруч проїжджає командирський танк ворога, за знищення якого дають потужне тимчасове підсилення. А десь збоку до вашого штабу повільно, але невпинно повзе важкоброньований супротивник. Усе це відбувається одночасно, і саме вміння визначити, що важливіше зараз, а що може почекати секунду, і є справжньою грою — набагато цікавішою за банальне «встигни натиснути кнопку».

Мапа, вишита стражданням

Найпоетичніша деталь гри — те, як побудовано мандрівку по світу. Замість звичної мінімапи чи глобусу гравець рухається територією, оформленою в стилі української вишивки — тим самим орнаментом, який традиційно означав захист, рід і пам'ять. Тепер він означає ще й лінію фронту.

Маршрут по цій вишитій мапі гравець обирає сам: десь можна підібрати цікавий бонус, десь докупити бракуючі щити, десь спробувати обійти бій узагалі, якщо відчуваєш, що ще не готовий. Це той рідкісний випадок, коли стратегічна свобода вибору органічно вплетена в саму естетику гри, а не приліплена до неї окремим меню.

Дорога від Гостомеля до Херсона

А ось тут гра перестає бути просто «танчиками з прикрасами» і починає боляче нагадувати, про що вона насправді.

Сюжетно гравець проходить шлях звільнення України у перший рік повномасштабної війни: Гостомель, Київ, Чернігів, Суми, Харків — і далі, аж до визволення правого берега Херсонщини. На повне проходження заплановано чотирнадцять регіонів і десять рівнів складності — кожен наступний рівень складності відкривається лише після успішного забігу на попередньому, тож повне звільнення карти — це не одна партія на вихідних, а справжній похід.

Але найважливіше — не географія, а те, що за нею ховається. Розробники прямо кажуть: за іконкою танка на екрані стоїть життя людини, яка мріяла, працювала, любила, — і пішла на війну, щоб захистити близьких. Кожна одиниця техніки в грі — це не абстрактний юніт, а вигадана, але правдоподібна доля конкретного чоловіка. Ворогів, до речі, зобразили не як солдатів, а як механізовані орди нечистої сили — слабких, але численних бісів, швидких вовкулаків, важких страховиськ. Метафора прозора й точна: те, що прийшло на українську землю у 2022 році, у грі не потребує додаткового пояснення, чому воно намальоване саме так.

Двоє на одному екрані — і не завжди в мирі

Гра підтримує кооператив для двох гравців, і тут автори придумали дрібну, але геніальну підступність: після кожного пройденого рівня право першим обрати бонус отримує той, хто набрав більше очок. Тобто ваш друг за сусіднім контролером у будь-яку мить може стати вашим найзапеклішим суперником за той самий щит, який ви обидва хотіли забрати собі.

Є в грі й редактор рівнів — можна перемалювати ворогів і оточення під власний смак: хочете космічний бій замість вишиванки, підводний хаос чи ретро-стилізацію під Другу світову — будь ласка. А охочі не морочитися можуть просто завантажувати чужі творіння зі спільноти.

Чому це не просто «недооцінений оригінал»

Формула жанру нехитра, це правда. Але «схожа на танчики» тут — це як сказати про «Кобзаря», що це «схожий на буквар текст». Так, форма впізнавана. Зміст — геть інший.

Гра коштує 4,99$, а 25% зароблених коштів автори передають знайомим підрозділам ЗСУ на нагальні потреби. Тобто кожна куплена копія — це не лише вечір за приємною аркадою, а й буквальна, вимірювана в гривнях підтримка тих, чиї прототипи-долі гравець щойно провів через Гостомель і Херсон.

Threads of War доводить просту, але часто забуту річ: жанру не потрібно бути новим, щоб бути важливим. Іноді досить узяти найпримітивнішу, найдитячішу форму — квадратний танк, що стріляє в квадратні цеглини, — і вкласти в неї те, чого зазвичай бракує великим студіям із мільйонними бюджетами: чесність. Батько й син із Creoteam зробили саме це — і, судячи з реакції спільноти, недооціненою ця гра лишатиметься недовго.

Придбати гру можна на сторінці у Steam.

Джерела: сторінка гри у Steam, GameDev DOU, shotam.info, офіційний сайт розробника kostyushko.com.