Як київська Tavex зробила гру для Maxis: історія однієї з перших українських ігрових студій

Сьогодні українські студії працюють над іграми для найбільших видавців світу, і нікого цим уже не здивуєш. А от у середині 90-х, коли в Києві ще продавали дискети на базарі, а слово «аутсорс» знав хіба що словник, київська фірма Tavex зробила гру для Maxis. Тієї самої, що подарувала світу SimCity. І гра була про гольф.

---

Інститут кібернетики і американські партнери

Tavex заснували 1990 року в Києві як спільне американсько-українське підприємство. Ще навіть до незалежності. Фірма займалася зовсім не іграми, а системами безпеки, відеоспостереженням і контролем доступу. А ще — програмуванням на замовлення для західних клієнтів. Сьогодні це назвали б аутсорсом, а тоді це була майже екзотика.

Офіс розташовувався на проспекті Науки, у будівлі Інституту фізики напівпровідників, яку тоді орендував Інститут кібернетики. Тобто коріння в Tavex було цілком академічне: замість модного коворкінгу — науковий інститут з довгими коридорами.

Команда була невелика. Навіть 1997 року, на піку ігрових проєктів, у Tavex працювали 10–15 програмістів і художників.

---

Друг, який зробив Alley Cat

Як київська фірма вийшла на одну з найвідоміших ігрових компаній Америки? Як і багато чого в 90-х — через знайомих. Один з американських співзасновників Tavex дружив з Біллом Вільямсом, автором культової Alley Cat. Тієї самої гри про кота, який стрибає по смітниках і вікнах, у яку грали на кожному другому шкільному комп'ютері. Саме Вільямс і звів Tavex з Maxis.

Співпраця тривала близько двох років. І почалася вона, як і належить аутсорсу, не з власної гри, а з чужої.

---

Перші порти для Maxis

1995 року Tavex отримала від Maxis перші замовлення: перенести дві дитячі гри з Macintosh на Windows 3.x. Першою була SimTown, дитяча версія SimCity, де замість мегаполісу треба було будувати невелике містечко. Другою — Widget Workshop: The Mad Scientist's Laboratory, конструктор для юних винахідників.

Робота невелика й не надто гламурна. Але саме з таких портів і починається довіра. Maxis переконалася, що в Києві вміють писати код. І дала більше.

---

SimGolf: гра від початку до кінця

Наступним проєктом стала SimGolf, і цього разу Tavex зробила гру повністю, від початку до кінця. Вона вийшла 15 листопада 1996 року на Windows під брендом Maxis.

Як і належить серії Sim, головне тут було не грати, а будувати. Ти створював власні поля для гольфу: піднімав і опускав рельєф, садив дерева, копав бункери й озера. А потім грав на них сам або з друзями. Для тих, хто не хотів бути архітектором, були два готових поля від відомого дизайнера Роберта Трента Джонса-молодшого.

Особливою гордістю Tavex було керування MouseSwing: удар виконувався рухом миші, як справжнім замахом ключки. Для тих, хто не довіряв своїй руці, лишалася звична шкала сили. Дизайнером гри був Володимир Вінецький, заступник директора Tavex. Програмували Олександр Білик, Олег Муравейник, Сергій Бутенко і Василь Цвіркунов. А музику написав Джеррі Мартін, який згодом став відомим завдяки The Sims.

Критики сприйняли гру неоднозначно. Computer Games Strategy Plus поставив лише 2 з 5 і лаяв графіку та фізику. Gamecenter, навпаки, дав 8 з 10 і хвалив графіку та звук. А AllGame поставив 4 з 5 і окремо відзначив редактор полів і MouseSwing. Тобто що одне видання вважало мінусом, інше називало плюсом. Класика.

---

Друга, а не перша

Тут є цікава історична деталь. SimGolf вийшла приблизно через шість тижнів після Admiral Sea Battles від Meridian'93, яку вважають першою українською комерційною грою. Тож SimGolf від Tavex — друга. Шість тижнів відділили київську фірму від звання першої.

Але є нюанс, який робить історію Tavex особливою. Admiral Sea Battles була власною грою. А SimGolf вийшла під брендом однієї з найвідоміших американських компаній. Тобто вже в 1996 році українські розробники робили ігри для західного ринку на замовлення. За двадцять із лишком років до того, як це стало нормою для цілої індустрії.

---

Кінець історії з Maxis

Tavex працювала і над другою версією SimGolf, на яку пішло понад п'ять місяців. Але її результати так і лишилися в Maxis. А патент на MouseSwing, який хотіли оформити, так і не довели до кінця: Maxis купили, і зі зміною власника співпраця завершилася.

Це одна з найсумніших речей в аутсорсі. Ти робиш роботу, вкладаєш місяці, а потім у замовника змінюється власник, і все, що ти зробив, лягає в шухляду. Українські студії ще не раз через це пройдуть. Tavex була однією з перших.

---

Більярд, заставки і E3

Після Maxis Tavex продовжила працювати з американськими клієнтами. Компанія CoinMan профінансувала розробку більярду, а Led Effects, яка раніше займалася ігровими автоматами, співпрацювала з Sharp Communication. Був і німецький проєкт, але вже не ігровий.

Головною розробкою цього періоду став тривимірний більярд Live Billiards на Direct3D. Його робили під Pentium 133 з відеокартою S3 ViRGE — тобто під машину, яка тоді вважалася дуже серйозною, а сьогодні програє будь-якому мікрохвильовці з дисплеєм. На Заході гра вийшла 2002 року.

А ще Tavex зробила 3D ScreenMachine — тривимірну заставку для екрана з розкладом і функціями для електронної пошти. Її показували на E3, головній ігровій виставці світу. Тобто наприкінці 90-х київська фірма вже була на E3. Небагато українських компаній можуть похвалитися тим самим навіть сьогодні.

---

Казуальні ігри і останній більярд

З кінця 90-х і до середини 2000-х Tavex переключилася на казуальні ігри й нові версії класики: Digger2000, Tangram 3D, Ever Mahjongg, MaJewels, PacQuest 3D, Sea War: The Battles 2. Більшість із них жили на ігровому сервері TerraGame, якого вже давно не існує.

Останньою грою Tavex став Pool Master: Live Billiards 2, який вийшов 2005 року разом з TerraGame. Історія, яка почалася з гольфу, закінчилася більярдом. Від однієї лунки до іншої.

---

Що лишилося від Tavex

Згодом компанія розділилася на два напрями: системи безпеки і програмне забезпечення. Ігри так і лишилися в минулому. Володимир Вінецький, дизайнер SimGolf, пропрацював у Tavex до 2016 року, але вже займався обробкою даних, графікою та програмами для проєктування й виробництва.

---

Сьогодні українська ігрова індустрія — це десятки тисяч людей, студії, які працюють над найбільшими франшизами світу, і власні хіти на кшталт S.T.A.L.K.E.R. Але колись усе це починалося з невеликої фірми в будівлі наукового інституту, яка через друга автора Alley Cat отримала замовлення від творців SimCity. Tavex не стала легендою і не зробила свого хіта. Вона зробила дещо інше: ще в 1996 році довела, що з Києва можна робити ігри для всього світу. А решту української індустрії потім лише довелося загнати в лунку.

Джерела: Wikipedia, MobyGames.