Чому Cryostasis не можна купити, а Precursors обривається на півслові: історія українських ігор у руках російських видавців

2020 року російський автор Андрій Подшибякін видав книжку про ігрову індустрію пострадянського простору. І записав у ній S.T.A.L.K.E.R. до «вітчизняних» ігор. Український геймдизайнер Сергій Мохов тоді не стримався: «S.T.A.L.K.E.R. і World of Tanks у їхньому розумінні — це «отєчєствєнниє» ігри?» Питання риторичне. Але відповідь на нього шукати треба не в 2020-му, а в 2000-х. Тоді українські студії робили чудові ігри, а продавали їх через Москву. І частина цих ігор досі там.

---

Як це працювало

Щоб зрозуміти, як українські ігри ставали «вітчизняними», треба згадати ринок 2000-х. Цифрових магазинів майже не було, Steam лише розкручувався, а гра продавалася на дисках. Щоб продати диск, потрібен був видавець, який надрукує тираж, домовиться з магазинами і, бажано, з кимось на Заході.

Своїх великих видавців в Україні не було. А в Москві були: 1С, Бука, Russobit-M. Вони продавали ігри на весь пострадянський простір, і Україна для них була просто частиною одного великого ринку. Західним видавцям теж було зручно мати одного партнера на весь регіон. Тож для багатьох українських студій шлях до гравця, а часто і до Заходу, пролягав через Москву.

Ціна такого шляху з'ясувалася пізніше. Видавець отримував права на гру. Видавець вирішував, коли випускати і скільки вкладати. Видавець рахував продажі. А на коробці стояв російський логотип, і для покупця в Москві чи Новосибірську гра ставала «нашою».

---

Три великі гравці

Найбільшою була 1С, яку заснували в грудні 1991 року. Компанія, відома бухгалтерськими програмами, стала найбільшим видавцем і дистриб'ютором ігор у Східній і Центральній Європі. 17 липня 2008 року 1С оголосила, що купує Буку, ще одного великого московського видавця, заснованого 1994 року. Повного злиття не було: компанії зберегли свої бренди, але почали разом працювати над виданням, дистрибуцією і маркетингом. Тобто двоє найбільших гравців фактично опинилися під одним дахом.

Третім був Russobit-M, заснований 1997 року. На піку в ньому працювали понад 200 людей, а видав він сотні проєктів. У травні 2008 року Russobit-M об'єднався з видавцем GFI у Bestway Group. Не плутати з українською Best Way із Сєвєродонецька, авторами «В тилу ворога», яких, до речі, теж видавала 1С. 2013 року Russobit-M припинив роботу. А от ігри, які він видавав, лишилися.

---

Xenus: велика гра, невідомі продажі

Київську Deep Shadows заснували Сергій Забарянський і Роман Лють, вихідці з GSC Game World. 2005 року вони випустили Xenus, на Заході відомий як Boiling Point: Road to Hell. Відкритий світ 25 на 25 кілометрів, фракції, транспорт — для маленької команди з власним рушієм це було дуже амбітно. Деякі ідеї гри потім впізнавали у Far Cry 2.

У СНД Xenus видавав Russobit-M, на Заході — Atari. Гра вийшла з багами, патч 2.0 її підлатав, але продажі лишилися слабкими. А скільки копій продали насправді і скільки з цього отримала студія, досі невідомо: звітність видавця прозорою не була. Попри це, Deep Shadows знову пішла до Russobit-M і з Xenus II: Білим золотом 2008 року, і з наступною грою.

---

Precursors: гра, яка обривається на півслові

Наступною грою стала Precursors (2009) — космічна RPG-шутер з шістьма планетами, фракціями і польотами між світами. Видавали її Russobit-M і GFI. А потім прийшла фінансова криза 2008 року, і російські видавці почали різати бюджети.

Результат видно у фіналі гри. Precursors обривається буквально на півслові. Офіційна підтримка була короткою, версію для Xbox 360 скасували, а гру допрацьовували вже фанати своїми патчами. У Steam вона потрапила лише 2017 року, і видавцем там досі вказана GFI. Deep Shadows відтоді робила хіба що казуальні ігри, а останній її реліз вийшов на iOS 2021 року.

Цікаво, що Xenus 2023 року перевидали в Steam і GOG, але вже без російської озвучки. Права на Заході перейшли від Atari до Ziggurat Interactive. Тобто частину гри від Москви все ж відірвали. Частину.

---

Cryostasis: шедевр, якого немає в продажу

Київська Action Forms, автори Chasm і Carnivores, працювала з 1С. 2005 року 1С видала в СНД їхній Vivisector: Beast Within. Купити його сьогодні в цифрі неможливо: гра існує лише на дисках.

Але найболючіша історія — Cryostasis: Sleep of Reason. Похмурий хорор на криголамі «Північний вітер» 1981 року, сценаристом і керівником якого був Ярослав Кравченко, вийшов 5 грудня 2008 року. Видавали його 1С і 505 Games. Гра стала культовою, хоча на старті мала проблеми з багами й оптимізацією, а західні критики не всі її зрозуміли.

2023 року Cryostasis зник зі Steam. Права, судячи з усього, лишилися в 1С, яка тепер називається інакше, але про це згодом. Каталог української локалізації прямо пише, що гру прибрали з усіх магазинів. Тобто одна з найкращих українських ігор 2000-х сьогодні офіційно недоступна. А Ярослав Кравченко тим часом став директором сюжету S.T.A.L.K.E.R. 2. Людина повернулася в українську гру. А її власна гра — ні.

---

You Are Empty і XIII століття

1С видавала й інші українські проєкти. You Are Empty (2006) від київських Mandel ArtPlains і Digital Spray Studios — шутер в альтернативному радянському світі, що критикує радянську систему. Гра вийшла сирою, отримала 34 бали на Metacritic, провалилася на Заході, але з роками стала культовою. У цифрових магазинах її теж не знайти.

XIII століття (2007) від київської Unicorn Games Studios порівнювали з Medieval: Total War. Гра мала проблеми з багами й тестуванням, а потім настала криза 2008 року. Перевидання Gold Edition сьогодні продається в Steam. Видавець — Fulqrum Publishing.

---

Collapse: Київ, проданий через Буку

2008 року київська Creoteam випустила Collapse — екшн, дія якого відбувається в Києві 2096 року після катастрофи. Українська гра про Київ. Видавала її Бука, яку того ж року купила 1С.

Сьогодні Collapse продається в Steam, де має 71% позитивних відгуків. Але видавцем там вказана ESDigital Games — так тепер називається російська Бука. Тобто купуючи українську гру про Київ, гравець платить компанії, яка походить з Москви. Андрій Чебанков у колонці для «На часі» вважає, що Creoteam через це втратила доступ до власної франшизи: ні продовжень, ні ремастерів. Сама студія лишилася маленькою інді-командою і зараз робить Football, Tactics & Glory.

---

Нові вивіски старих компаній

Після 2022 року російське походження стало незручним, і вивіски почали змінюватися. Ще в листопаді 2021 року Tencent домовилася про купівлю 1C Entertainment — європейського підрозділу з польським корінням, разом з дистриб'ютором Cenega і студією QLOC. У лютому 2022 року угоду оголосили, а влітку компанію перейменували на Fulqrum.

Автор матеріалу на Друкарні вважає, що Fulqrum лишається перефарбованою 1С: частина керівництва, за його даними, раніше працювала в 1С, а частина працівників живе в Москві. Ці твердження варто сприймати як позицію автора, але сам факт простий: права на багато українських ігор 2000-х сьогодні лежать у компаній, які виросли з московських видавців. І саме вони вирішують, чи продаватимуться ці ігри, чи зникнуть.

---

Ті, хто зберіг своє

Не всі українські студії потрапили в цю пастку. GSC Game World, яка теж працювала з російськими партнерами, зберегла права на свої ігри. Саме тому S.T.A.L.K.E.R. лишився українським, а S.T.A.L.K.E.R. 2 вийшов без російської озвучки і без продажу в росії. Хоча й тут присвоєння не обійшлося: у 2000-х, як пише Detector Media, росіяни називали Сталкера «нашим». 2023 року американський Game Rant записав S.T.A.L.K.E.R. і Metro до «російської фантастики» і лише після критики виправив це на «східноєвропейську».

А Frogwares показала, що права можна і повернути. Щоправда, конфлікт у неї був не з російським, а з французьким видавцем Nacon. Студія роками судилася за The Sinking City і на початку 2024 року повернула собі всі права. Тобто це можливо. Але дорого, довго і тільки тоді, коли є за що боротися в суді.

---

Чому це важливо сьогодні

Російські видавці не просто заробляли на українських іграх. Вони вирішували їхню долю. Через них ігри виходили сирими, бо так було вигідно. Обривалися на півслові, бо скоротили бюджет. Зникали з продажу, бо права в чужих руках. А на коробці стояв московський логотип, і для мільйонів гравців українська гра ставала «вітчизняною».

Сьогодні українські студії видають ігри самі або працюють із західними партнерами. Але ігри 2000-х досі розплачуються за тодішній вибір. Хтось їх перевидає без згоди авторів. Хтось продає під новою вивіскою. А хтось просто тримає права в шухляді.

---

Cryostasis не можна купити, бо права не в Україні. Precursors обривається на півслові, бо гроші закінчилися в Москві. Collapse продається, але гроші йдуть не тим, хто намалював той Київ. Ось і вся відповідь на питання, як українські ігри ставали «отєчєствєннимі»: не через талант росіян, а через їхні контракти. Права на ці ігри, можливо, і лишилися в шухлядах московських видавців. Але пам'ять про те, хто їх зробив, ми можемо забрати назад.

Джерела: 24 Канал, Detector Media, AIN, Wikipedia, Gaming Nexus, Gematsu, MobyGames, Каталог української локалізації, Друкарня, На часі.