Таких кривавих шутерів уже не роблять — згадуємо Vivisector: Beast Within від київської Action Forms

Сучасні шутери вміють багато: трасування променів, відкриті світи, бойові перепустки. Але от обдерти ворога до скелета вміє далеко не кожен. А 2005 року київська Action Forms випустила шутер, у якому від мутантів лишалися кістки, на найвищому рівні складності йшлося буквально про «Вівісекцію», а на коробці красувалася цитата самого Джона Ромеро. Згадуємо Vivisector: Beast Within — українську гру, яку сьогодні не можна купити ніде.

Хлопці, які любили Doom

Action Forms заснували 1995 року в Києві Ігор Карев, Ярослав Кравченко, Олег Слюсар і Денис Верещагін. За переказами, Кравченко і Слюсар були буквально залежні від Doom і хотіли зробити щось подібне. Тобто історія студії почалася так само, як у тисяч підлітків 90-х: з бажання зробити свій Doom. От тільки ці хлопці його справді зробили.

1997 року вийшов шутер Chasm: The Rift, а потім студія прославилася серією Carnivores про полювання на динозаврів. Тож коли Action Forms взялася за новий шутер, досвіду з чудовиськами і зброєю в неї вже вистачало.

Острів доктора Моро

2001 року студія анонсувала Vivisector: Creatures of Dr. Moreau. Натхнення видно вже з назви: це переосмислення «Острова доктора Моро» Герберта Веллса, роману про божевільного вченого, який перетворює тварин на людей. Прес-реліз обіцяв подорож у «найдивніше місце, яке будь-коли існувало на Землі».

За однією з версій, до Vivisector могли потрапити напрацювання ще з одного проєкту. Автор ретроспективи на LP Archive пише, що 2000 року 3D Realms замовила Action Forms дешевий мисливський шутер з Дюком Нюкемом — Duke Nukem: Endangered Species, з відкритими рівнями, тваринами і зброєю. 2001 року проєкт скасували, і частина роботи, можливо, перейшла у Vivisector. Офіційно це не підтверджено, але звучить логічно: тварини, зброя, відкриті простори. Залишалося лише додати генетику.

Довга дорога до релізу

Шлях до виходу виявився довгим. Дату переносили з початку 2004 року на осінь, потім на 2005-й. 2004 року гру показала на E3 європейська PointSoft, а назва встигла змінитися: Vivisector: Beast Within, або Beast Inside, залежно від регіону.

А на німецькій коробці з'явилася цитата Джона Ромеро, творця Doom: «Моторошно, напружено і однозначно безкінечний екшн!» Тобто хлопці, які колись були залежні від Doom, отримали похвалу від людини, яка Doom зробила. Мабуть, найкраще досягнення, на яке може розраховувати фанат.

Гра вийшла на ПК 2005 року.

Солдат, який перейшов на бік звірів

Дія відбувається 1987 року на вулканічному острові в Тихому океані. Там безслідно зникає загін «морських котиків», і на пошуки відправляють Курта Робінсона. Він не звичайний солдат: у дитинстві над ним теж експериментували, і тепер він суперсолдат.

На острові з'ясовується, що генерал найняв генетика доктора Моргеда, щоб той створював гібридних солдатів. Але гібриди розкололися і почали громадянську війну. Генерал вирішує проблему по-армійськи: скидає на село гібридів-повстанців ядерну бомбу. А потім обертається і проти Курта. І тоді герой переходить на бік звірів. Для шутера 2005 року це був доволі сміливий поворот: ти починаєш як мисливець, а закінчуєш як один з тих, на кого полювали.

Скелети замість трупів

Але запам'ятався Vivisector не сюжетом, а тим, що відбувалося з ворогами. Гра мала детальну систему розчленування. Ворога можна було обдерти до скелета, а з особливих «точок вівісекції» виривати великі шматки плоті. Гра чесно відповідала своїй назві.

А ворогів було на будь-який смак. Напівлюди-напівтварини і кіборги. Гієни з електрикою чи телепортацією. Вогнедишні великі кішки. Броньовані ведмеді й носороги. І пантера-невидимка, яку майже неможливо вбити і яка ще й ставить бомби-липучки. Звичайний вечір на острові.

Решта правил теж була дуже в дусі тих років. Перезаряджати зброю не треба. Здоров'я відновлюється за вбивства, тобто найкращі ліки — наступний мутант. За очки, зароблені на дослідженні та вбивствах, можна прокачувати героя, як у RPG. А рівні складності починаються з «Огляду» і закінчуються «Вівісекцією». Спробуй після цього сказати, що назва не попереджала.

Звір, якого не зрозуміли

На старті гру сприйняли погано. Дратував перший розділ, у якому чекпоінти запускали засідки в клітках. Зброю погано збалансували, ШІ ворогів був слабким, фізика глючила, а комп'ютери того часу гра навантажувала до межі. Тобто звір був усередині не лише в назві, а й у системних вимогах.

Пізніше вийшов патч, який покращив баланс зброї. Автор ретроспективи на LP Archive пише, що сьогодні гра працює значно краще і місцями справді приносить задоволення. Тобто Vivisector з тих ігор, які треба було дочекатися. Шкода лише, що чекати довелося майже двадцять років.

Що було далі

Після Vivisector Action Forms зробила Cryostasis: Sleep of Reason (2008), похмурий хорор на криголамі, який теж став культовим. А з 2011 року студія не працює. Її ключові люди перейшли в Tatem Games, яка відродила Carnivores на iOS. Тобто динозаври вижили. А от мутанти з острова доктора Моргеда — ні.

Сьогодні Vivisector не продається ніде в цифровому вигляді: ні в Steam, ні в GOG. Зате гравці досі пам'ятають: у списку бажань GOG за повернення гри проголосували 2163 людини. А в коментарях до старого постера гри в спільноті Steam досі пишуть, що для свого часу вона була по-справжньому страшною.

Vivisector не був ідеальним. Він був незбалансованим, вимогливим і місцями дратівливим. Але він мав те, чого бракує багатьом сучасним шутерам: характер. Українська студія взяла класику Веллса, додала ядерну бомбу, броньованих носорогів і систему, яка обдирала ворогів до кісток, і отримала похвалу від творця Doom. 

Джерела: Wikipedia, MobyGames, TV Tropes, LP Archive, GOG.